Досвід

Педагогічний   досвід.

«Повноцінні тільки ті знання, які дитина здобула власною активністю.»
Йоганн Песталоцці

Чого чекає дитина, яка переступає поріг школи? Лише успіху. Ситуація успіху – необхідна умова для  позитивного ставлення школяра до навчання. Я переконався, що успіх пов’язаний з відчуттям емоційного  піднесення, створює відчуття внутрішнього благополуччя. Один раз,
переживши успіх, учень буде знову і знову прагнути  до нього.
Досліджуючи  проблему  «Оптимізація  навчальної  роботи  на  уроках  історії  та правознавства»,  я  практично  завжди  намагаюся  створити  такі  умови,  за  яких  був  би  ефективним  обмін  знаннями,  ідеями,  способами  діяльності  між  усіма  учасниками  навчально-виховного  процесу, що в кінцевому результаті дозволить досягнути відчуття успіху.  Атмосфера  доброзичливості  та  взаємної  підтримки  на  такому  уроці  обов’язкова.
Актуальність теми визначається в тому, що використання активних методів дозволяє школярам краще засвоювати матеріал, знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем, дає можливість особистості досягнути бажаного результату, творчо підходити до підготовки уроків, само реалізуватися.
Мета моєї роботи полягає у впровадженні активних методів в навчально-виховний процес для оптимізації навчання, формування інформаційної компетентності учнів, критичного і логічного мислення, розвитку пізнавальної активності та творчих здібностей учнів.
Для реалізації поставленої мети працюю над завданнями:
-         застосування активних методів для розвитку пізнавальної активності учнів, формування логічного і системного мислення;
-         створення умов для формування вмінь і навичок пошукової роботи, зокрема, використовуючи сучасні інформаційні ресурси;

-         оптимальний розвиток навичок роботи з інформацією;
-         поєднання правових знань з життєвим досвідом та майбутньою професійною діяльністю.
Зазначу, що організація  активного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню в учнів комплексу навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню на уроках атмосфери співробітництва й взаємодії.
Не секрет, що викладання правознавства пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування активних методів особливо ефективним.
Системно працюючи над цим проблемним питанням у ході своєї практичної діяльності, я зміг в повній мірі оцінити переваги використання  інтерактивних методів в навчально-виховному процесі, як для учнів, так і для вчителя.
Учень має можливість:
покращити мотивацію та підвищити інтерес до навчання;
розвивати самостійність  і творчість;
краще сприйняти й усвідомити навчальний матеріал;
виробляти навички практичного застосування;
формувати ключові компетенції.
Учитель має можливість:
ефективно організовувати контроль знань, умінь і навичок учнів;
економно використовувати навчальний час;
коригувати навчальний процес завдяки забезпеченню зворотнього зв’язку з учнями;
розширювати та комбінувати види роботи з учнями;
створювати умови для здійснення індивідуального та диференційованого підходу.
У своїй роботі використовую методику аналізу загальної підготовки готовності дитини до навчання; методику організації ігрової діяльності учнів; інформаційно-комунікаційні технології; роботу з обдарованими дітьми; сходинки творчого зростання. Впевнена, що використання активних методів на уроках  історії  і  правознавства сприятиме розвитку творчих здібностей школярів.
Готуючи уроки з використанням активних методів, я виокремила для себе головні правила організації навчання на уроці. Зокрема, треба залучити до роботи в тій чи іншій мірі всіх учнів. Особливу увагу треба звернути на психологічну підготовку учнів, адже, не всі, хто прийшов на урок, готові психологічно до безпосередньої участі в тій чи іншій формі роботи. Дається взнаки закомплексованість, скованість, традиційність поведінки. З огляду на це корисними є розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливості для самореалізації учня.
При використанні активних методик важливим є звернення до думки учня, як при постановці мети уроку, так і при підбитті підсумків уроку. Дуже важливо знати, чи досягли учні очікуваних результатів уроку. Тому мета уроку повина бути зрозумілою учням і посильною для досягнення. Одним із головних прийомів є фіксація мети, очікуваних результатів на дошці  (щоб вона завжди була перед очима учнів) з поверненням до поставленої мети наприкінці уроку, або переконатися, що її досягнуто.
Як правило, для перевірки очікуваних результатів ставлю такі питання:
Що ви знали з цієї теми?
Що нового дізналися?
Якого досвіду ви набули?
Що вас найбільше зацікавило?
Які у вас є запитання з цієї теми?
Працюючи тривалий  час    на педагогічній ниві, я неодноразово ставив для себе питання:
Навіщо  учням те, що ми вивчаємо на уроках?
Що вони знатимуть через 45 хвилин, через рік, через два роки?
Чого вони повинні навчитися на моєму уроці?
Як я можу домогтися усвідомлення ними важливості знань і умінь?
Для мене стало очевидним: щоб мати бажані результати, треба обов’язково залучати учнів до роботи, до творчості.
На уроках  постійно доводиться привертати увагу учнів до важливих суспільно-політичних проблем. В своїй щоденній роботі я намагаюсь розвивати їх мислення, вчити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки і виробляти спеціальні навички, зокрема, вміння самостійно працювати.
Яким би не був урок за формою проведення, його слід організувати так, щоб забезпечити максимально можливу активність учнів з постійно діючим зворотним зв’язком. Серед найбільш ефективних інтерактивних методик є проведення рольових, ділових ігор, дискусій,  робота в парах і групах, метод «Мікрофон», «Займи позицію»,  гра «Моделювання ситуації», метод «Прес», «Коло ідей» тощо.
У  своїй  практичній  діяльності  користуюся  багатьма  засобами  і  прийомами  активного  навчання. Однією з таких вправ є бесіда. Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників. Як свідчить практика, шляхом бесіди всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На уроці називаю тему дискусії і запрошую учнів узяти участь у  її обговоренні .
Наприклад, під час проведення уроку у 9-му класі на тему «Що таке шлюб та сім’я» для бесіди пропоную завдання: «Чому, на ваш розсуд, так важливо для людини мати сім’ю?» (Сім’я відіграє важливу роль у житті кожної людини, оскільки саме в ній народжується і виховується більшість дітей, які, зростаючи, теж утворюють власні сім’ї. Стати членом сім’ї можна внаслідок народження, шлюбу, усиновлення, виховання.)
Дуже важливо на уроках  залучати  до роботи всіх учнів. У цьому допомагають такі методи, як «Коло ідей» та «Мікрофон».

Метод  «Коло ідей» дає можливість висловити та обґрунтувати свою позицію. Наприклад, при вивченні теми «Право на освіту» у 9-му класі вчитель пропонує ситуацію:
«Був собі хлопець. Його дуже любили батьки. Так любили, що ні в чому не могли відмовити. І коли, навчившись у першому класі читати, писати й рахувати, він сказав батькам: «Я більше не хочу ходити до школи і взагалі вчитись», — ті не змогли йому заперечити. Хлопець залишився вдома. Минали роки. Хлопець виріс, став дорослим, але все ще сидів вдома або гуляв із друзями. Та от настав час, коли його старенькі батьки померли».
Учні висловлюють свою позицію щодо того, як склалося подальше життя хлопця, обов’язково обґрунтовують свої думки.
Учням до вподоби метод «Мікрофон». Вони по черзі мають можливість висловити свої думки у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон.
Також практикую роботу в малих групах. Насамперед, пропонуються правила роботи в малих групах, які допоможуть учням організувати свою роботу:
1. Швидко розподілити ролі в групі:

Спікер (керівник групи):
-         Зачитує завдання групи;
-         Організовує порядок виконання;
-         Пропонує учасникам групи висловитись за чергою;
-         Заохочує групу до роботи;
-         За згодою групи визначає доповідача.
Секретар:
-         Веде коротко і розбірливо записи результатів роботи своєї групи;
-         Як член групи має бути готовим висловити думку групи при підведенні підсумків або допомогти доповідачеві.

Спостерігач:
-         Слідкує за часом;
-         Заохочує групу до роботи.
Доповідач:
-         Чітко висловлює думки групи.
2. Починайте висловлюватися спочатку за бажанням, а потім по черзі.
3. Дотримуйтесь одного з правил активного слухання, головне не перебивайте один одного.
4. Обговорюйте ідеї, а не особи учнів, які висловили цю ідею.
5. Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.
6. Намагайтеся в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у членів групи може бути особлива думка і вона має право на існування.
Робота в групах проводиться на різних етапах уроку. Особливо вона ефективна під час аналізу нормативних документів. При цьому учні вільно спілкуються один з одним, інформація доповнюється, уточнюється.
  Важливим  в  практиці  роботи  є  використання  між предметних  зв’язків.  Літературні  твори,  в   яких  висвітлюється  сутність  історично  епохи,  надають  урокам  емоційного  забарвлення.  Навчаючи  роботі  з  історичною  картою,  роблю  опору  на  знання  з  географії.  При  вивченні  тем  з  культури  використовуються  знання  з  природничо – математичних  дисциплін.